Плюс один означає ще один українець, ще один боєць, ще один батько, ще один чоловік, ще один співак, ще одна сестра, ще один друг, ще один брат, ще один доброволець, ще одна відповідь російській пропаганді.

Концепція побудована на тому факті, що плюс і мінус — нероздільні поняття, там де мінус, завжди є плюс і навпаки. Цей проєкт не про смерть. Це про статистику. Цей проєкт про спільну пам'ять.

Про єдність і прямування до розбудови сильної, демократичної та єдиної держави.

Про те, що чергова втрата для кожного з нас є відчутною та особистою. Про емпатію.

Фотовиставку присвячено пам'яті українських військових, що загинули в російсько-українській війні на Донбасі та в Криму у 2014-2018 роках, та їхнім сім'ям. У проекті критично зображено роль та місце української сім'ї як невід'ємної складової суспільства, яка зазнала руйнації через фізичну втрату одного зі своїх елементів.

Ідея полягає у тому щоб порівняти стару та реконстуйовану нову сімейну фотокартку, максимально подібної до оригінальної, за відсутності на останній людини, що загинула на війні. На 28 реконстурйованих фото фігурують предмети, який обрала кожна з сімей, що є ілюстрацією і водночас найпам'ятнішим нагадуванням про неї і розповідає історію про сенс життя близької для них людини.

Ми створили 28 графічних знаків, для кожного зі знімків знятих для виставки. Кожен знак складається у цільну сітку, але у кожної сітки є одна пуста секція (мінус), проте символ, що зник можна відшукати на звороті, або ж поруч (плюс).